Що таке форматування диска?
Простіше кажучи, форматування диска – це свого роду підготовка запам'ятовувального пристрою (наприклад, зовнішнього або внутрішнього жорсткого диска, SSD або USB-флеш-накопичувача) до використання. Зазвичай це триетапний процес, що складається з низькорівневого форматування, поділу на розділи та високорівневого форматування.
Низькорівневе форматування – це фізичне форматування, яке зазвичай виконує виробник апаратного забезпечення. Воно полягає в поділі пустого диска на циліндри, доріжки та сектори по 512 чи 4096 байтів, або 520 байтів у випадку SAS-дисків. При його запуску на диску з даними всі файли незворотно видаляються. Низькорівневе форматування – не та процедура, яку повинен проводити звичайний користувач, і ба більше, його не слід виконувати регулярно, оскільки воно може пошкодити накопичувач та скоротити термін його служби.
Поділ на розділи, своєю чергою, може здійснювати сам користувач. По суті, це розбиття диска на одну або кілька логічних областей, які називають розділами. Вони слугують для зручності та підвищення продуктивності диска.
І останній, але не менш важливий вид – високорівневе або логічне форматування. Цю операцію має на увазі більшість користувачів, коли говорить про форматування. Під час цього процесу генерується завантажувальна інформація, записується файлова система, йде поділ диска на кластери тощо. Кластер – це логічний блок для зберігання даних в таблиці розподілу файлів, який об'єднує групу секторів. Наприклад, на диску з секторами по 512 байтів кластер з 512 байтів містить 1 сектор, а кластер розміром 4 КБ – 8 секторів.
Логічне форматування в основному виконується користувачем з наступною метою:
- щоб розпочати користування новим накопичувачем;
- перевстановити операційну систему;
- змінити файлову систему або розмір диска;
- позбавитися від великої кількості вірусів;
- відкрити недоступний диск.
Загалом, його можна здійснити двома шляхами: запустити швидке чи повне (або загальне) форматування.
Повне та швидке форматування. Яка між ними різниця?
Як вже зрозуміло з назви, швидке форматування відбувається швидше, ніж повне. Коли ви обираєте опцію швидкого форматування, система "видаляє" дані, перебудовує таблицю розділів та замінює файлову систему. Однак при такому типі форматування не йдеться про справжнє видалення даних. Фактично видаляється тільки реєстр з інформацією про файли та їх розташування на диску. Таким чином, після швидкого форматування дані стають недоступними для користувача, але залишаються на диску та можуть бути відтворені за допомогою спеціальної програми для відновлення даних.
Коли запускається повне форматування, файли видаляються повністю, а диск додатково перевіряється на наявність пошкоджених секторів. Якщо логічно пошкоджені сектори присутні, їх буде усунено під час цього процесу. Таке сканування є одним з факторів, які роблять повне форматування у два рази довшим за швидке. Крім того, коли диск повністю відформатований, його таблиця розділів перезаписується, незалежно від того, чи це MBR (Master Boot Record), GPT (GUID Partition Scheme) або APM (Apple Partition Map), і нова файлова система замінює попередню. Таким чином, після повного форматування всі дані видаляються зі сховища та не підлягають відновленню за допомогою програмного забезпечення для відновлення даних.
Тож підбиймо підсумки. Якщо вам необхідно відформатувати абсолютно новий запам'ятовувальний пристрій, слід виконати його повне форматування. Якщо ж диск вже відформатований і ви абсолютно впевнені, що на ньому немає пошкоджених секторів, швидкого форматування буде достатньо. Однак зверніть увагу, що дефектні сектори можуть пошкодити ваш диск, і якщо певна інформація зберігалась в такому секторі, вона може читатись з помилками або навіть стати недоступною. Тому, якщо ви сумніваєтеся, чи присутні на вашому диску логічно пошкоджені сектори, краще обрати варіант повного форматування.
І перш ніж продавати або віддавати свій накопичувач, настійно рекомендується ретельно очистити всю конфіденційну інформацію на ньому, виконавши повне форматування.